Онкологія є однією з основних хвороб, що забирають життя багатьох українців. Незважаючи на те, що це виліковна хвороба, і в провідних країнах більшість онко-хворих продовжують спокійно жити, в Україні смертність від таких захворювань на дуже на високому рівні.

Це пояснюється, в першу чергу, відсутністю вчасної діагностики. Пацієнти вкрай рідко проходить медичні обстеження: зазвичай лише тоді, коли лікувати вже пізно. Чи може держава вплинути на цю ситуацію та посприяти ранньому виявленню проблеми? Давайте розберемось.

Держава зобов’язана запровадити алгоритм виявлення онкології. У нас вже створена система сімейних лікарів, з якими пацієнти підписали декларації. Сімейний лікар є «особистим менеджером» людини, який знає про неї абсолютно все. При підозрі на онкологічне захворювання він відправляє пацієнта на обстеження.

Медики діють згідно міжнародних практик, установленого асоціацією профільних спеціалістів з питань алгоритму дій. Це дозволяє швидко виявити або виключити онкологічні патології.

Нажаль доволі часто українські лікарі замість того, щоб назначити дообстеження, призначають непотрібні ліки та запевняють, що обстеження зайві. Це певне шарлатанство, по іншому назвати таких «фахівців» неможливо. І ясна річ, чому районні лікарні чи амбулаторії бояться втратити свого пацієнта, який є джерелом постійних грошей.

Подібні лікарні не мають достатньої кількості діагностичних засобів та є обмеженими в сучасній методології лікування. Вони не направляють пацієнта в спеціалізовані клініки для встановлення діагнозу. Пацієнт з хронічною хворобою – спосіб виживання та достатку медичного закладу та його працівників. Допоки держава не організує програму по встановленню онко-діагнозу на ранніх стадіях, на превеликий жаль в нашій країні буде стабільно висока смертність населення від раку.